ЗАХОВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. захова́ти. На випадок проникнення ворога в підземелля розміщення окремих блоків підпільного господарства на значній відстані забезпечувало успіх оборони — порятунок людей, заховання матеріалів та перенесення матеріальної частини в інше місце (Смолич, V, 1959, 384); [Xуса:] То ти вернулась? [Йоганна (тихо, покірно, але з захованням гідності):] Так, я вернулася (Л. Укр., III, 1952, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 385.