ЗАХО́ПЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. захопи́ти 1, 2, 4,6. Автонавантажувач належить до підйомно-транспортних видів машин. Він може виконувати операції захоплення, вертикального і горизонтального переміщення вантажу, укладати його (Наука.., 10, 1956, 7); Захоплення гітлерівцями Пулковських висот означало б для Ленінграда смерть. І ми стояли на смерть (Вишня, І, 1956, 308); Наші люди не прагнуть до захоплення чужих земель, не прагнуть до підкорення інших народів (Рад. Укр., 8.ХІ 1960, 3).
2. Стан за знач. захопи́тися. Все це [краєвид] так осяяно сонцем або вкрито тінню, так виповнено блакитною імлою, що голова морочиться од захоплення і серце перестає битись в грудях (Коцюб., III, 1956, 142); М. К. Заньковецька не раз висловлювала своє захоплення грою М. М. Єрмолової (Минуле укр. театру, 1953, 103); Щорс схвильований незвичайно. Богунці слухають його з захопленням і гордістю (Довж., І, 1958, 149); Тамара в захопленні дивилася на цю незвичайну людину (Хижняк, Тамара, 1959, 34); Чим більше Бронко роздумував про це, тим правдоподібнішим починало здаватись йому, що ота манера Каминецького пересипати свою мову приповідками, оте захоплення спортом, рибальством, оте марення музикою —не зовсім щирі (Вільде, Сестри.., 1958,250;) Для Лариси зараз не існувало ніяких загадок. Захоплення Вадимом — це був короткий сон, жорстоке сп’яніння (Руд., Остання шабля, 1959, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 391.