ЗАХУ́КАТИ, аю, аєш, док.
1. Почати хукати, дихати, зігріваючи що-небудь. Перегодя трохи, дівчина знову вскочила в хату, затупала голими ногами, ..захукала в руки (Мирний, II, 1954, 210).
2. Почати дути на що-небудь. Запустили [діти] в юшку свої рученята, витягли по гарячій галушці, засичали, захукали й стали жувати, цмокати… (Мирний, І, 1949, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 395.