ЗАЦВІРІНЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до зацвірі́нькати. Курчатка враз замовкли.. Та це була мить. І знову, мов за командою, зацвірінькотіла малеча (Грим., Незакінч. роман, 1962, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 395.