ЗАЧХА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати чхати. Тонко змелений червоний перець, з парою злітаючи в повітря, зашибав у носи, і сливе всі зачхали (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 412); * Образно. Зненацька у колгоспному дворі зачхав, запирхав трактор з-під повітки (Вирган, В розп. літа, 1959, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 411.