ЗАШЛЬО́ПАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Почати шльопати. Біля самого Созінова зашльопали кулі (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 538).
2. Піти шльопаючи. Одарка.. просто через калюжу сердито зашльопала до свого воза (Панч, II, 1956, 480).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 416.