Слово "зашморг" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗА́ШМОРГ, у, ч.

1. Петля з мотузки, шнура і т. ін., зроблена таким способом, що затягується. Сей шнур вояки зложили в зашморг, подібний до того, яким ловлять коней у полонині (Фр., II, 1950, 262); Старий майстер підійшов до шибениці. Зашморг звисав з покаліченої старої верби перед воротами заводу (Ю. Янов., І, 1958, 328); * Образно. Великий Жовтень ліквідував соціальну основу національної ворожнечі, зірвав з шиї народів зашморг, яким є в руках буржуазії націоналізм (Матер. XXII з. КПУ, 1961, 86); * Упорівн.— Здушили [багачі] села своїми ланами, наче зашморгом шию, загнали в шпарку,— бач, он лежать села, як купи гною на панському полі (Коцюб., II, 1955, 55); // перен. Те, що тримає кого-небудь у якійсь залежності (матеріальній, духовній). Засіки у нього повні, і тепер він, як і піп та осадники, позичає безхлібним зерно та картопельку на насіння. Ходив і Захарчук у цей зашморг (Козл., Ю. Крук, 1957, 524).

Вско́чити в за́шморг — потрапити в небезпечне становище.— Старайся як можна далі відійти [від концтабору], але йди обережно, щоб де знову в зашморг не вскочив (Збан., Єдина, 1959, 369); Диви́тися за́шморгом на кого, заст.— дивитися на кого-небудь вороже, з неприязню. Як вість така прийшла до Турна, То так мерзенно іскрививсь, Що твар зробилась нечепурна, І косо, зашморгом дививсь (Котл., І, 1952, 279); Лі́зти у за́шморг: а) кінчати життя самогубством.— То що ж, на твою думку, виходить? — питаю.— І робити не роби, і ліпшого життя не сподівайся, а просто лізь собі змалечку у зашморг, щоб життя не марнувати? (Мур., Бук. повість, 1959, 17); б) ставити себе у несприятливі умови; дуже ризикувати.— Та де ж на них [майстрів] роботи взяти, панове? В нас самих діти малі. Нащо нам у зашморг лізти? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 194); [Свічкогас:] Хто це? боже мій, це ти! Чого ти знов, безумче, в зашморг лізеш! (Коч., П’єси, 1951, 67);

Трима́ти (держа́ти) язи́к на за́шморзі — мовчати, не розголошувати чогось. Держи язик на зашморзі (Укр.. присл.., 1955, 188); Узя́ти в за́шморг — оточити з усіх боків.— З усіх боків оточили [село], виходить, узяли в зашморг. І, видко, неспроста така осторога — карателі, значить (Головко, II, 1957, 295).

2. перен., рідко. Крива лінія у вигляді замкненої або напівзамкненої петлі.— Правий фланг піде поза новими будовами і вийти мусить отут: тут нова, ще безіменна вулиця робить зашморг до Виноградної (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 436).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 416.