ЗАЯСНИ́ТИСЯ, и́ться, док. Почати яснитися; засяяти. Ледве-ледве заясниться сонце зранку — гість прокинеться і зійде в двір із ганку (Забіла, У.. світ, 1960, 87); * Образно. Обличчя його заяснилося. Навіть і не бачачи свого колишнього командира, він, проте, видимо, гордився ним перед присутніми (Гончар, Новели, 1954, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 423.