ЗБАГРЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збагряні́ти. Він почав гострити два зубки, засвітив два мідні ліхтарі, дві «шахтарки» виніс залюбки, збагрянілі в промені зорі (Рудь, Дон. зорі, 1958, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 425.