ЗБАНКРУТО́ВАНИЙ, ЗБАНКРОТО́ВАНИЙ, а, е. Який зазнав банкрутства, банкротства. Була [пані Грозицька] вдовою по якімсь збанкрутованім купці (Фр., ІІ, 1950, 312); США скупили всі акції збанкрутованого французького акціонерного товариства, яке будувало Панамський канал (Нова іст., 1957, 97); Замість збанкротованого II Інтернаціоналу Ленін закликав створити новий, III Інтернаціонал (Біогр. Леніна, 1955, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 427.