ЗБАНКРУТУВА́ТИ, ЗБАНКРОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до банкрутува́ти, банкротува́ти. Фабрика та в місяць по їх відході збанкрутувала, а коли б брати не були заздалегідь від неї відкараскались, то були б певно понесли значні страти (Фр., III, 1950, 396); В Кованька згоріли свічкарні, і він трохи не збанкротував (Н.-Лев., I,1956, 630); Поміщик збанкрутував, і роботи їм не було, жили хто як міг, звичайно, ледве тягнули свої дні (Ірчан, II, 1958, 407); Події, викликані польсько-німецькою війною, показали внутрішню неспроможність і явну нездатність польської держави.. Польські правлячі кола збанкрутували (Цюпа, Назустріч.., 1958, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 427.