Слово "зберігатися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗБЕРІГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗБЕРЕГТИ́СЯ, режу́ся, реже́шся; мин. ч. збері́гся, зберегла́ся, ло́ся; док.

1. Залишатися наявним, цілим, не пропадати, не зникати. Тепер, заходячи до мінометників, замполіт кожного разу питав, чи зберігається ще в них той альпійський канат, з яким вони колись штурмували скелю (Гончар, III, 1959, 203); Схвильовано оглядає Петро кімнату. Звичайна міщанська обстановка. Навіть дивно, де і як під час такої руївницької війни міг зберегтись увесь оцей мотлох (Головко, І, 1957, 461); Від цих часів [палеоліту] збереглися в землі знаряддя, що являють собою камені, грубо загострені з одного кінця (Іст. СРСР, І, 1957, 3); // Продовжувати існувати, жити, не зникати, залишатися. Заруба поклав на газету свої великі потріскані руки, на яких ще збереглися сліди заліза (Кучер, Трудна любов, 1960, 380); Держава, як загальнонародна організація, збережеться до повної перемоги комунізму (Програма КПРС, 1961, 87); Павло й Остап були єдині православні майстри, що збереглися у Львові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 119).

2. Залишатися неушкодженим, не псуватися, не руйнуватися. Без плодоніжок вони [гарбузи] зберігаються погано (Колг. енц., І, 1956, 60); На високій дикій скелі стоїть Парфенон, що дуже добре зберігся (Коцюб., III, 1956, 351).

3. Не проходити, не втрачатися (про стан, почуття, властивість і т. ін.). Від комсомольських часів ще збереглися в ній бурхлива запальність і гостре, безкомпромісне ставлення до людей (Гончар, Тронка, 1963, 81); Зберігся в неї рівний тон, Смаку хорошого закон (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 204); // Залишатися в пам’яті, не забуватися. У Нальчику є сім’ї, в яких свято зберігаються живі перекази про Марка Вовчка (Літ. газ., 14.VIII 1952, 3); Щоб нічого не забулося, щоб збереглося навіки, Я знову записую все по свіжому сліду (Кучер, Чорноморці, 1956, 382).

Зберіга́тися (зберегти́ся) в па́м’яті (в па́м’ятку) — пам’ятатися. В пам’ятку бурсаків зберігалися згадки про гуртові наскоки однієї сторони на другу (Вас., І, 1959, 237); Яскраво зберігся в моїй пам’яті спектакль «Смерть Ивана Грозного» із Станіславським в ролі Грозного (Минуле укр. театру, 1953, 105).

4. тільки недок. Знаходитися, міститися в чому-небудь, де-небудь. Бункери, в яких зберігається і сортується вийнята з-під землі руда, своїми розмірами і складною формою вражають навіть бувалого гірника (Ткач, Плем’я.., 1961, 342); В сагайдаках.. зберігалося по п’ять стріл з отруєними наконечниками (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 540); У нього в сейфі зберігалося більше ніж на мільйон марок акцій прибуткових підприємств (Загреб., Європа. Захід, 1961, 104).

5. тільки недок. Пас. до зберіга́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 429.