ЗБИТКО́ВИЙ, а, е. Який завдає матеріальних втрат; невигідний; протилежне прибутковий. Всю дорогу Федір Сидорович розпитував про колгосп: який урожай, скільки накосили сіна, які культури прибуткові колгоспу, а які збиткові для господарства (Мушк., Чорний хліб, 1960, 93); Ми не можемо на догоду окремим людям дозволяти, щоб господарство працювало погано, було збитковим для держави (Рад. Укр., 28.III 1957, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 438.