ЗБИТО́ЧНИЦЯ, ЗБИТО́ШНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до збито́чник, збито́шник. Погрозила [жінка ] дівчинці: — Ну й збиточниця! Попадеш ти мені під гарячу руку (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 228).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 438.