Слово "збучавілий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗБУЧА́ВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до збуча́віти. Темрява сповнювалась шарудінням шинелей, чваканням чобіт в прибережному збучавілому багні (Перв., Атака.., 1946, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 456.