ЗБУШУВА́ТИ, шу́є, док., рідко. Те саме, що забушува́ти. Щораз, як небо запала, Постеляться тумани, Шугне блискавиці стріла, Збушують океани (Граб., І, 1959, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 457.