ЗБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. заст. Побувати в багатьох місцях, обходити кого-, що-небудь; оббігати. По просьбі Марійки збігалася Домніка по всіх ворожках околиці (Коб., II, 1956, 240); // за ким— чим. Кинутися шукати кого-, що-небудь. [Наталка:] Що ти хотів сказати мені, Миколо? Говори швидче, бо за мною зараз збігаються (Котл., II, 1953, 35); За Оксаною, як її викрали, то зараз пан збігався, кричав і бивсь у дворі дуже (Вовчок, І, 1955, 88); // Заметушитися, забігати. Збігались хазяїни, шлють свою невістку. Щоб ішла до матері та несла повістку (Щог., Поезії, 1958, 152).
2. розм. Виснажитися, часто і багато бігаючи.
ЗБІГА́ТИСЯ, а́ється, недок., ЗБІ́ГТИСЯ, збіжи́ться, док.
1. Прибігати з різних місць в одне, бігом збиратися докупи. — Одчинила я курник, сипнула зерна і почала кликати курей. Почали вони збігатися (Мирний, І, 1954, 237); То так голосно вона кричала, що всі сусіди стали збігатися, як на який дивогляд (Черемш., Тв., 1960, 75); В селі знялася тривога. Проте, поки збігся народ, палії встигли втекти (Руд., Остання шабля, 1959, 89).
2. розм. Сходитися, збиратися де-небудь. Прибула з Варшави якась багатюща претовста банкірша.. Вона привезла на собі такий турнюр, що на його збігалась дивитись уся Щавниця (Н.-Лев., II, 1956, 394); Помер мій батько. Ховали його таки з попом. Ну, що я один зроблю, коли вся рідня збіглась (Збан., Єдина, 1959, 131); // Зосереджуватися, опинятися в одному місці. Кав’ярня була серцем села, куди збігались усі інтереси людності (Коцюб., І, 1955, 393); В повітовому місті Славгороді збіглося якось влітку з півдесятка студентів (Вас., І, 1959, 345); // З’єднуватися. Ледве помітні язички невинного вогню.. враз збіглися вгорі, злилися в одно і бухнули в небо.. стовпом зажерливого полум’я (Кол., Терн.., 1959, 283); // в що, чим. Сходячись докупи, розташовуватися яким-небудь способом. Але щось було й нового в сьогоднішньому ярмарковому русі. Оці хвилі народу, що нагло то збігалися в кола, то розбігались, як круги по воді (Головко, II, 1957, 255); Настя нахмурилась.. Тонкі, чорні брови збіглися в дугу (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 5); // тільки док., фам. Зустрітися, зійтися з ким-небудь. [Сестра Серахвима:] А тепер знову збіглися [Василь і Маруся]? Дивися, і приведе ж отак доля (Мирний, V, 1955, 102); В степу чи в садку збіжаться [Кирило з Терешком] і гиркають один на одного до півночі (Ковінька, Кутя.., 1960, 114).
3. Пролягаючи в різних місцях, сходитися до одного місця або з’єднуватися (про стежки, дороги, річки і т. ін.). Он ярочки зелененькі. Стежечки по них маленькі, Перевиті, мов стрічечки, Збігаються до річечки (Л. Укр., І, 1951, 15); Міста профіль строгий Поволі виплива на небосхил. І от — в одну збігаються дороги (Рильський, І, 1960, 264); — Перегнали вже ми, Устє-ріки, Де Черемош Чорний з Білим збігся (Фр., XIII, 1954, 338); Обіч — ще збіглися дороги (Головко, І, 1957, 166).
4. рідко. Стискуватися, скорочуватися, утворюючи зморшки, складки. Міцне підборіддя вгрузло йому в груди, упертий лоб збігся на переніссі жмутком товстих зморщок (Кол., На фронті.., 1959, 27); // Утворюватися, з’являтися (про зморшки, складки). Він замислився на хвилинку, від чого на його чолі збіглося ще кілька зморщок (М. Ол., Чуєш.., 1959, 5).
5. Зменшуватися в розмірі від перебування у воді (про одяг, тканини, нитки). Нові вовняні нитки дуже часто збігаються в готовому виробі, від чого річ.. стає менша за розміром. Тому перед використанням нитки необхідно пропарити в гарячій воді (В’язання.., 1957, 29); Зелена піжама з чорними смужками, що, видно, збіглася після прання, тісно облягла його обважнілу постать (Руд., Остання шабля, 1959, 541); Легке штапельне плаття на Олені промокло наскрізь, збіглося, покоротшало (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 474).
6. Відбуватися одночасно, бути однаковим за часом. Щоб робота багатоциліндрових двигунів була рівномірною і плавною, однойменні такти в різних циліндрах не повинні збігатися — вони повинні чергуватися у відповідній послідовності (Підручник шофера.., 1960, 37); Святкування славної дати заснування Радянської Білорусії знаменне тим, що воно збігається з 40-річчям з дня створення Комуністичної партії Білорусії (Рад. Укр., 4.I 1959, 2); Цього дня надзвичайні й несподівані події збіглися й згустилися так, що він ледве встигав закінчити одне і переключитися на інше (Грим., Незакінч. роман, 1962, 331).
7. Виявлятися однаковим з чим-небудь, бути схожим на щось. ..тактичні лозунги, дані від імені III з’їзду РСДРП, збігаються з лозунгами демократично-революційної і республіканської буржуазії (Ленін, 9, 1949, 28); Щодо поданої теми, за яку дуже дякую Вам, то якимсь дивом думки наші збіглися (Коцюб., III, 1956, 359); «Невиправдані людські втрати — найбільша ганьба для командира»,— говорив старший лейтенант.— Щодо цього погляди Антоновича цілком збіглися з поглядами комбата (Гончар, III, 1959, 282).
8. Приходитися на те саме місце, мати той самий напрям (стосовно до чогось). На південному заході і заході кордони Української РСР збігаються з державним кордоном Радянського Союзу (Визначні місця Укр., 1958, 13); Знали й мінометники, що не мчати їм по цій дзвінкій дорозі на конях, бо вона, лігши з півночі на південь, не збігалася з напрямом наступу (Гончар, III, 1959, 134); На зрошувальних землях межі бригадних ділянок мають збігатися із зрошувальною сіткою (Колг. енц., І, 1956, 458); // Не суперечити, відповідати чому-небудь. Логічні паузи не завжди повністю збігаються з усіма розділовими знаками, що за правилами пунктуації ставляться на письмі (Худ. чит.., 1955, 97); Суспільна соціалістична власність не роз’єднує, а, навпаки, з’єднує людей, їх особисті й суспільні інтереси збігаються (Ком. Укр., 4, 1961, 38); Не збіглось перше порівняння [казки з дійсністю], викликало розчарування, біль (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 440.