ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗБІ́ЛЬШИТИСЯ, шуся, шишся, док.
1. Ставати більшим за кількістю, розміром, тривалістю і т. ін. Купка землі біля виритої ями дедалі збільшувалась (Досв., Вибр., 1959, 202); Хтось біля вікна палив цигарку, і вогник її раптом збільшився (Ю. Янов., II, 1958, 38); Весною день збільшується.
2. Доходити до вищого ступеня, посилюватися, наростати. Увага хлопця збільшується до можливих границь… (Коцюб., І, 1955, 153); Рум’янець на щоках Валентини почав помітно збільшуватися і незабаром розлився по всьому обличчю (Руд., Вітер.., 1958, 16); Вартовий вийшов. Надворі галас збільшився (Корн., І, 1955, 235); Збільшився вітер, незатишний і непривітний степ став ще незатишнішим і непривітнішим (Багмут, Записки.., 1961, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 443.