ЗВ’Я́ЗАНІСТЬ, ності, ж.
1. перен. Стан за знач. зв’я́заний 2. Він побачив Наталю ще здаля і зразу ж відчув зв’язаність рухів (Собко, Шлях.., 1948, 7).
2. спец. Стан за знач. зв’я́заний 3.
3. рідко. Взаємозалежність, взаємодія кого-, чого-небудь. Для розшифрування нерегулярних біологічних процесів створено корелометр. Він обчислює зв’язаність двох процесів у часі і ступінь їх хаотичності (Рад. Укр., 15.I 1964, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 503.