ЗВО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВОЗИ́ТИ, звожу́, зво́зиш, док., перех.
1. діал. Зво́зити (у 1 знач.). Осінь зачиналася. Звожували ще овес (Фр., II, 1950, 16); — Дасть пан десятину, а ти йому за одну ту десятину три десятини викоси й вив’яжи, і звози, і склади (Вишня, І, 1956, 34).
2. тільки док. Відвезти куди-небудь і привезти назад, допомогти з’їздити кудись і повернутися назад.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 494.