Слово "звільняти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗВІЛЬНЯ́ТИ1, я́ю, я́єш, недок., ЗВІЛЬНИ́ТИ, звільню́, звільни́ш, док., перех.

1. Випускати кого-небудь з-під арешту, з в’язниці і т. ін.; давати волю. — Отаман куреня, щоб уникнути баталії, очевидно, вирішив поступитись, звільнив Кузнецова (Головко, II, 1957, 561); Зарплату підвищили. Інші вимоги частково задовольнили. Арештованих згодом звільнили (Кулик, Записки консула, 1958, 117); Трудящі висловлюють свою справедливу вимогу — звільнити Маноліса Глезоса та інших грецьких патріотів (Рад. Укр., 1.VІІІ 1959, 4).

2. Силою визволяти кого-небудь з-під арешту, з в’язниці і т. ін.; здобувати в бою волю для кого-небудь. Звільняючи безвісних матерів, За них іти готовий до загину, Щасливий до кінця був той, хто стрів І рідну матір, і свою дружину (Перв., II, 1958, 191); Розлючений народ напав на тюрму, перебив сторожу, звільнив Аррігетта (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 127); З камери смертників Килигея звільнили повсталі херсонські робітники (Гончар, II, 1959, 10); // Визволяти суспільну групу, клас, націю від гніту, від рабства. Пушкін багато думав над тим, як звільнити народ від гноблення і тиранії (Літ. газ., 2.VI 1949, 1); — А раз приснилось,— признався далі Павло, широко розкривши здивовані дитячі очі,— начебто я особисто звільнив увесь світ від ярма капіталізму (Довж., І, 1958, 187).

З-під ва́рти звільни́ти див. ва́рта.

3. Відвойовувати захоплену ворогом територію; очищати її від противника. Ішли тоді воїни наші звільняти від ворога Крим (Нагн., Вибр., 1950, 51); Розгромила Радянська Армія німецьких фашистів, звільнила Радянську Україну (Вишня, І, 1956, 293).

4. Забирати, вивільняючи з того, що стискує, зв’язує, обмежує і т. ін. в рухах, заважає в чому-небудь. Надя зробила легке зусилля, щоб звільнити свою руку, але Осокін міцніше стиснув її (Ткач, Плем’я.., 1961, 178); Звільнила [Марійка] помалу з великої хустки обидві руки, обережно піднесла їх, простягла вперед (Ю. Янов., І, 1954, 79); // Відділяти що-небудь від чогось, очищати. Операція вже почалась… він [професор] звільняє від прилеглих тканин кожну судинку (Шовк., Людина.., 1962, 365); // Усувати що-небудь, що заважає певному розвитку. Сучасна проза хай, може, нелегко, але наполегливо й послідовно звільняє себе від тих пут, схем та шаблонів, які так тиснули на неї в минулому (Літ. газ., 12.I 1962, 2).

5. перев. від чого. Позбавляти кого-небудь чогось обтяжливого або зайвого, небажаного. Ну, і дома у старих усе гаразд — Зінька оце була якось на слободі.. І від продподатку звільнили (Головко, II, 1957, 180); Юлія Андріївна примостилася позаду, в кутку, біля багажника. Це звільнило її від потреби вести вимушену розмову з шофером (Дмит., Обпалені.., 1962, 103); — Ну, і копирсайся в намулі,— гидливо скривилась Ніна,— а мене звільни, будь ласка (Донч., V, 1957, 470); // від кого. Позбавляти кого-небудь чиєїсь небажаної, неприємної присутності. Неля оглянулась на двері, чи не з’являється хтось, щоб звільнити її від Катерини (Вільде, Сестри.., 1958, 355).

6. Вилучаючи з якого-небудь процесу, робити вільним, незайнятим. Багато робочої сили звільняє й нова землесосна машина (Літ. газ., 5.IV 1951, 3); План фашистського командування, за яким воно мало оволодіти Севастополем, щоб звільнити свої сили для використання на інших дільницях,— зірвався (Кучер, Чорноморці, 1956, 417); // Знімати з роботи, виключати з навчального закладу і т. ін.— Водгоспові запропонуємо не звільняти його й утворити нормальне оточення, як для спеціаліста високої кваліфікації (Ле, Міжгір’я, 1953, 49); За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (Жур., Звич. турботи, 1960, 43);

Звільня́ти (звільни́ти) на бе́рег (у мі́сто і т. ін.) давати дозвіл на тимчасовий вихід (від’їзд) із корабля або з розташування військової частини.

7. Робити порожнім, незайнятим (яке-небудь місце, приміщення, посуд і т. ін.). Дядьки розтягують борони вбік, звільняючи дорогу перед кіньми (Гончар, II, 1959, 12); Кухня батареї «45» .. роздавала кашу всім, хто хотів, бо їй треба було звільнити казан і закладати нову порцію для готування сніданку (Багмут, Записки.., 1961, 39); // Вивільняти (час) від звичних занять.

ЗВІЛЬНЯ́ТИ2, я́ю, я́єш, недок., ЗВІЛЬНИ́ТИ, звільню́, зві́льниш, док., перех., діал. Уповільнювати. На вулиці .. Дарка звільняє ходу (Вільде, Б’є восьма, 1945, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 482 - 483.