ЗВІЛЬНІ́ТИ, і́є, док., розм. Стати менш натягнутим, напруженим; послабшати. Ще раз ухнув народ — і разом звільніло напруження шнурів, величезний камінь рушився (Фр., VI, 1951, 116).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 482.