ЗГА́МКАТИ, аю, аєш, док., перех., дит. Те саме, що зга́мати. Вернулась Хвеська, пита: — А що батько нам дав? — Дав. — одказує Хвесько,— баранини, мак я її сховав на долівці в сінях, а бісові собаки і згамкали (Стор., I, 1957, 36);— Я тебе [Лисичку] за те саму розірву і на обід згамкаю!.. (Фр., IV, 1950, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 508.