ЗГА́РДА, и, ж., діал. Намисто з монет або хрестиків. Важкі згарди гнули їй шию (Коцюб., II, 1955, 342); Бронза, срібло, латунь — ось ті матеріали, з яких вона [гравірувальниця] виготовляє чудові речі: ..пряжки, згарди, персні, свічники (Хлібороб Укр., І, 1965, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 509.