ЗГАСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. згаса́ти. Повний місяць ясний про згасання Не гада серед пишного сяння (Гр., І, 1963, 125); Від того вечірнього згасання вся ферма осяялася раптом незвичайним казковим світлом (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 70); Згасання умовного рефлексу настає тим швидше, чим менша пауза між повтореннями (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 28); * Образно. Гули джмелі в тон рокітливому згасанню струн (Тулуб, Людолови, І, 1957, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 510.