Слово "зголодніти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗГОЛОДНІ́ТИ і рідко ІЗГОЛОДНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Відчути голод, захотіти їсти. Вовчик давно зголоднів, та все якось стидається признатися (Фр., IV, 1950, 85); Він.. не їв нічого від самого ранку, то так ізголоднів, що ледве-не-ледве дотяг до вечора (Март., Тв., 1954, 35); Хлопці розклали невеличке багаття і сіли відпочити. Тільки тепер вони відчули, як стомилися і зголодніли (Багмут, Щасл. день.., 1959, 213); // Натерпітися від голоду. Вже нікуди далі, все одно пропадати.— Хоч в яму, гірше не буде.— Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть (Коцюб., II, 1955, 45); // перен. Відчути велике бажання до чого-небудь, настраждатися, змучитися без чогось. Люди тяжко зголодніли за мирним життям і заради нього, заради спокою на своїй землі йшли на все (Кучер, Голод, 1961, 392); Розташувались як удома. Хто на пальці хукав, хто кинувся обмотки перемотувати, хто крутив цигарку — зголодніли курці за дорогу (Збан., Сеспель, 1961, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 518.