ЗГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗГОЛИ́ТИ, зголю́, зго́лиш, док., перех. Зрізувати бритвою, голити (волосся, бороду, вуса). Він дуже змінився, зголив бороду, вуса, постарів (Коч., II, 1956, 120).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 518.