Слово "зграйний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗГРА́ЙНИЙ, а, е.

1. Який здійснюється спільно; колективний, груповий. Дерева та кущі побралися за руки, Неначе парубки, що під весільні звуки До танцю зграйного запрошують дівчат (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 109).

2. перен. Злагоджений, гармонійний. Зграйний передзвін, спадаючи в Долину, радував оборонців (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 378); [Поет:] Хто всі ті голоси в хорал єднає зграйний, В акордів голосних врочистий перегук? (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 523.