ЗДАВА́Ч, а́, ч. Той, хто здає що-небудь для подальшого використання. У договорі, що укладається з кожним колгоспом-здавачем, зазначаємо, скільки худоби він продасть за рік і в які строки (Хлібороб Укр., 11, 1964, 5); Визначені розміри і порядок зустрічного продажу олії та макухи здавачам насіння олійних культур (Ол. та ефір. культ., 1956, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 530.