Слово "здача" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗДА́ЧА, і, ж.

1. Дія за знач. здава́ти, зда́ти 1-8. Здача відгодованої птиці — відповідальна справа. Качок перевозять в обладнаних для цього автомашинах (Колг. Укр., 4, 1962, 24); Вимога про здачу фільму [«Іван»] обов’язково до жовтня була майже нездійсненною. Це був мій перший звуковий фільм, знятий на дуже поганій апаратурі (Довж., І, 1958, 25); Хоч і Лопух, а, мабуть, знає, Що здача козирів міняє (Гл., Вибр., 1957, 197); Здача змін на ходу; Здача міста.

2. Дія за знач. здава́тися1, зда́тися11. Здача в полон.

3. Лишок грошей, що повертається при розрахунку. Внеси мерщій твого п’ятизлотника, я духом примчу горілку, ще й здачу тобі принесу… (Коцюб., І, 1955, 91); Кожного разу Петрик приносив здачі копійка в копійку, доповідав, що скільки коштує (Збан., Малин. дзвін, 1958, 194).

Дава́ти (да́ти, наклада́ти, накла́сти і т. ін.) зда́чі — відповідати ударом на удар, образою на образу і т. ін. — А-а! — вигукнув Микола і штурхонув брата під бік.— Знайшовся розумний! — Степан дав здачі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 151); Дав мені один пан у пику, а я причинив двері, щоб свідки не нагодилися, та тоді й наклав йому здачі (Л. Янов., І, 1959, 288); [Ольга:] За що він тебе вдарив? [Ганя:] Обізвав мене рудою кішкою, а я йому дала здачі (Корн., II, 1955, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 532.