ЗДО́БРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до здо́бри́ти. Доярки перед кожною коровою ставлять акуратно зроблений цебрик з січкою, посипаною макухою і здобреною бардою (Рад. Укр., 6.11 1955, 2); Дуже ніжна і смачна карамельна «Соломка», яку готують з ароматизованої і здобреної кислотами карамельної маси (Укр. страви, 1957, 324); Здобрена, сита земля живила рослину (Горд., Цвіти.., 1951, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 542.