Слово "здобуток" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗДОБУ́ТОК, тку, ч.

1. Позитивний результат роботи, діяльності; досягнення, успіх. Ідеш вперед, як у тернах, що рвуть твоє тіло… За кожний здобуток платиш ціною крові… (Коцюб., II, 1955, 160); Письменницька робота надзвичайно складна, творча. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (Рад. літ-во, 3, 1966, 14); Інтереси народів Радянського Союзу нерозривно переплетені, культурні здобутки одного народу щедро переливаються в скарбницю другого (Рильський, Веч. розмови, 1962, 104); // Те, що хто-небудь здобув, придбав якимось чином. Вдома продавалися господарські здобутки, як: набіл, овочі, мед і т. ін. (Коб., III, 1956, 298); Діти приносили всі свої юннатівські здобутки, експонати майбутнього клубу: гербарії, засушену і заспиртовану фауну (Мокр., Острів.., 1961, 86); Раді здобуткові сини. В кавалерію не годиться [кінь], так орати ним думають (Гончар, II, 1959, 279).

2. Чиє-небудь майно, власність. При капіталістичній організації народного господарства автомобілі є здобутком тільки найвужчого кола багатих людей (Ленін, 19, 1950, 246); На нью-йоркській, на лондонській, на паризькій біржах наче показилась буржуазія! Ярмаркує! На розпродаж законні наші здобутки пустила! Шахти Донбасу, нікопольські рудники (Гончар, II, 1959, 157); // перен. Те, що є чиїмсь досягненням, надбанням. Узагальнивши досвід російської революції, Ленін зробив його здобутком міжнародного пролетаріату (Біогр. Леніна, 1955, 108); Наукові досягнення великого хіміка Д. 1. Менделєєва є здобутком усього світу (Наука.., 2, 1959, 49).

3. рідко. Те саме, що здобуття́. Виряджаються козаки на здобуток (Вовчок, І, 1955, 91); Півник вдома сидить, а котик ходить у ліс на здобутки (Ів., Укр.. казки, 1950, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 543.