Слово "здоровий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЗДОРО́ВИЙ, рідко ЗДОРО́В, а, е.

1. Який має здоров’я; протилежне хворий. Я тепер почуваюся здоровою, не кашляю (Л. Укр., V, 1956, 404); Ніби по естафеті, різними шляхами збудники хвороби передаються від хворої людини до здорової (Наука.., 5, 1959, 12); Я здоров і бажаю і тобі, з ласки бога, такого самого здоров’я (Коб., III, 1956, 423); // у знач. ім. здоро́вий, вого, ч.; здоро́ва, вої, ж. Нехвора людина. В очах жодного з них Дорош не прочитав прихованої переваги здорового над хворим (Тют., Вир, 1964, 200); // Непошкоджений (про органи і частини тіла). Самі ноги занесли його на ниву, що, мов здорового зуба, виривав її в нього Семен (Коцюб., І, 1955, 106); Воронцов вийняв здоровою рукою з кобури свій важкий трофейний парабелум (Гончар, III, 1959, 125); Рогова оболонка, або рогівка, здорового ока цілком прозора (Наука.., 3, 1959, 27); // Незіпсований, неуражений (про плоди, рослини). Вона на ниві працювала. Копала бульбу.. Маленький цебрик накопала Здорової,— а гниляків Ціла гора! (Фр., X, 1954, 184); — Ми зрубуємо кущі, палимо їх, а коріння з філоксерою труїмо отрутою в землі.. і таким побитом не пускаємо її далі, на здорові виноградники (Коцюб., І, 1955, 203); // Який свідчить про здоров’я, властивий нехворій людині. Лице її, червоне, як калина, горіло здоровим рум’янцем (Фр., VII, 1951, 54); Апетит здоровий, все з’їдаю, що дають, і другий раз прошу (Коцюб., III, 1956, 332).

З хво́рої голови́ на здоро́ву переклада́ти (перекла́сти, вали́ти, зва́лювати, звали́ти і т. ін.) див. голова́.

2. Корисний для здоров’я. Слабим більше помагає здоровий, свіжий гірський воздух, ніж води (Н.-Лев., II, 1956, 394); Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців, обвівала спалені, запорошені обличчя (Гончар, III, 1959, 60); Технологія приготування їжі вивчає раціональне приготування смачної і здорової їжі (Технол. пригот. їжі, 1957, 3).

3. розм. Міцної будови; сильний, дужий (про людину). Будь здорова, як вода, а багата, як земля! (Укр.. присл.., 1955, 309); І як йому було пізнати Оксану? Він знав її дівкою здоровою, повновидою (Кв.-Осн., II, 1956, 459); // Високий на зріст, іноді ще й старший роками. Грізний, здоровий [дядько] — до сволока головою сягає (Стельмах, II, 1962, 405); Все настирливіше почав гризти її сором за те, що вона, така здорова, сидить з дітлахами за партою, тоді коли могла б уже допомагати матері (Коз., Сальвія, 1959, 9); // до чого. Спроможний виконувати якусь роботу. У них [магнатів] було землі неміряно; були хутори, села, навіть цілі городи — не десятки, а сотні тисяч люду, з здоровими до праці руками (Мирний, І, 1949, 187).

4. розм. Значний, великий розміром, обсягом. Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий замок (Н.-Лев., II, 1956, 268); Кавун… не бачив ще такого: Такий здоровий, що хлоп’я Не перескочить через нього (Гл., Вибр., 1951, 191); // Непропорційно великий (про частини тіла людини або тварини). Голова здорова, кругла, наче гарбуз (Мирний, III, 1954, 35); Здорові круглі руки й ноги [у Василя], дужі й спритні, і зовсім нечутна хода (Довж., І, 1958, 87).

5. Який займає великий простір. Як глянув я на той ярмарок з гори, то аж остовпів з дива. Господи! що ж то за здоровий був ярмарок! (Н.-Лев., І, 1956, 58); — Та й город який наш здоровий! — сказав Івась (Мирний, І, 1954, 257).

6. перен. Правильний, розумний. Микола й Тарас і самі не помітили, як стали друзями. Це була хороша, здорова дружба (Ткач, Плем’я.., 1961, 202); Виборці проявляють великий інтерес до діяльності суду, піддають її здоровій критиці, вносять пропозиції, спрямовані на дальше поліпшення роботи (Рад. Укр., 16.XI 1960, 1).

Бува́й (будь, бува́йте, бу́дьте, іди́, зостава́йся, ходи́ і т. ін.) здоро́в (здоро́вий, здоро́ва, здоро́ві) — усталена формула прощання. — Бувай здоров, Миколо! — кричав Боженко з вагона. — Будь здоров, старина. Бережи хлопців! — крикнув Щорс (Довж., І, 1958, 203); Потім він простяг Альоші руку. — Будь здоровий, скульпторе (Мик., II, 1957, 236); Колись напишу Вам довшого листа, а тепер бувайте здорові (Коцюб., III, 1956, 211); Мотря взяла гребінь, поцілувалася з кумою і подалась до дверей. — Будьте здорові! — Ідіть здорові! (Л. Укр., III, 1952,471); — Мамо! — заговорив тоді старший брат,— ідемо ми шукати щастя та долі. Зоставайсь здорова та не дожидай нас (Вовчок, І, 1955, 312); — Ну, ви сидіть, а мій організм проситься на відпочинок. На добраніч. — Ходи здоров (Тют., Вир, 1964, 44); Здоро́в (здоро́ва, здоро́ві) [був (була́, були́, будь, бу́дьте і т.ін.)]; Здоро́в (здоро́ва, здоро́ві) [був (була́, були́, будь, бу́дьте і т. ін.)] з неді́лею (з понеді́лком, у ха́ту і т. ін.) усталена формула вітання при зустрічі. — Здоров, Василю, пане-брате! — Здоров, кумасю мій Кіндрате! (Гл., Вибр., 1951, 33); — Здорові, тітко! — веселенько привіталася Христя.— Здорова, — під ніс охриплим голосом мовила Мар’я (Мирний, III, 1954, 151); — Степане? Ти? Здоров був! — зачув він голос Недайводи (Досв., Вибр., 1959, 195); — Здорові були, свате! — Здорові будьте й ви! Яким це побитом? — здивувався Хома (Коцюб., І, 1955, 90); Здорова будь, моя Марійко. Я не писав тобі давно (Сос., І, 1957, 338); — Добривечір вам! з понеділком будьте здорові! — сказали бурлаки до хазяїна (Н.-Лев., II, 1956, 205); Незабаром Чіпка ввів у хату Лушню, Матню, Пацюка та ще чоловік сім незнайомих людей.. — Здорові в хату! — обізвався дехто (Мирний, І, 1949, 408); Бу́дьмо (бу́дьте) здоро́ві [пи́вши]; Неха́й (хай) здоро́в (здоро́ва, здоро́ві) бу́де (бу́дуть, живу́ть і т. ін.) побажання здоров’я при частуванні, при згадці про кого-небудь і т. ін. О. Хведор знов поналивав горілки в чарки. — Будьмо здорові! — промовив він, випив і закусив варенням (Н.-Лев., І, 1956, 122); А як, подаючи воду, сказала [молодиця]: — Будьте здорові пивши! — наче справді поздоровшав, аж на серці полегшало від того слова тихого (Барв., Опов.., 1902, 13); Дід мій, нехай здоров буде, коли зачина розказувать що-небудь таке, що не сам бачив, а чув, то спершу скаже: «Коли старі люди брешуть, то й я з ними» (Шевч., І, 1963, 143); — А Зінька ось, здорова хай буде, та вибілить його [полотно] гарненько (Головко, II, 1957, 24); На весіллі бринять чарочки, — Хай здорові живуть молодята! (Л. Укр., І, 1951, 80); Здоро́вий глузд див. глузд; Живи́й і здоро́вий; Живи́й-здоро́вий; Жив і здоро́в див. живи́й; Здоро́в (здоро́вий, здоро́ва і т. ін). на печі́нку — про людину міцного здоров’я. Городяни, поки ще мене не знали, то казали: «ото яка на печінку здорова!» (Мирний, І, 1954, 75); Носи́ (носі́ть) здоро́в (здоро́ва, здоро́ві) — носи (носіть) на здоров’я. Як є голова, то й носи здоров (Укр.. присл.., 1955, 313); Сам (сама́, самі́) здоро́в (здоро́вий, здоро́ва, здоро́ві) зна́єш (зна́є, зна́єте, догада́єтесь і т. ін.) уживається для висловлення впевненості, що хтось знає, догадується і т. ін. про що-небудь. Єсть у мене щирий батько.. — Дасть він мені раду з вами [дітьми], Бо сам здоров знає, Як то тяжко блукать в світі Сироті без роду (Шевч., І, 1951, 80); [«Той, що греблі рве»:] На те є служба,— сам здоровий знаєш (Л. Укр., III, 1952, 190); А що в нього на думці, так нічого й розказувати, бо й самі здорові догадаєтесь! (Кв.-Осн., II, 1956, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 546.