ЗДОРОВІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Те саме, що здорове́сенький. Ольга позавчора ще була в службі, здоровісінька, хоч сумна і задумана, як звичайно! (Фр., II, 1950, 311); — Милісінька, здоровісінька була [Пріська], а то зразу — і ноги ломить, і руки зводить (Мирний, IV, 1955, 378).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 547.