ЗДІ́ЙСНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до здійсни́ти. Цього їй ніхто не подарує, коли задум не буде ефективно здійснений (Кучер, Чорноморці, 1956, 422); Після.. вистави опери «Наталка Полтавка», здійсненої силами найстарішого в Києві аматорського драматичного гуртка залізничників, відбулась ще нічна репетиція хорового гуртка (Смолич, Мир.., 1958, 73); // зді́йснено, безос. присудк. сл. Заповітні мрії поета про оновлену землю, про сім’ю велику, вольну, нову — здійснено (Рад. літ-во, 2, 1964, 30); Відповідно до програми досліджень космічного простору і планет сонячної системи квітня 1963 року в Радянському Союзі здійснено запуск космічної ракети в бік Місяця (Літ. Укр., 5.IV 1963, 1).
2. у знач. прикм. Який здійснився, став дійсним, реальним. Старих гудків не чуть,— там інший спів заводить електрика в цехах про здійсненії сни… (Сос., , 1957, 247); У щасливій порі комунізму Не злічити нам здійснених мрій! (Мур., Весілля.., 1949, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 541.