ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, юю, юєш і рідше ЗДІЙСНЯ́ТИ, я>ю, я́єш, недок., ЗДІЙСНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех.
1. Запроваджувати, втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним. Революціонери — вожді тих суспільних сил, які здійснюють усі перетворення.. (Ленін, 17, 1949, 95); Майбутнє видавалося їм ясне й безжурне, треба тільки бути мудрими, як змії, і тонко здійснювати свої наміри (Тулуб, Людолови, І, 1957, 27); Ми здійсняєм усі наші світлі бажання (Сос., Поезії, 1950, 5); Проминули гімназіальні літа, збігли непомітно й університетські — прийшла пора здійснити свої мрії, знайти ту живу, розумну працю (Коцюб., І, 1955, 222).
2. Виконувати, робити і т. ін. що-небудь. Машини здійснюють переклади тексту з однієї мови на іншу (Наука.., 9, 1961, 19); Я знав людину, яка здійснила кругосвітну подорож (Рильський, III, 1956, 388); Небачений подвиг здійснили в роки Великої Вітчизняної війни радянські робітники, колгоспники, інтелігенція (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 541.