ЗЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зелектризува́ти. Збурена, зелектризована власними похвалками юрма невгавала (Коцюб., І, 1955, 203); Він не спав. На мій несмілий поклик схопився, мов зелектризований (Коб., І, 1956, 229).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 553.