ЗЕЛЕНА́СТИЙ, а, е. Те саме, що зелена́вий. Вона швидко поодчиняла вікна. Тепле зеленасте світло виповнило хату (Коцюб., І, 1955, 310); Зеленасту його пілотку прикрашало строкате перо якогось птаха (Кучер, Чорноморці, 1956, 351).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 553.