ЗЕЛЕНЯ́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зелена́вий. Він одвернувся й знову підкинув на долоні зеленястий камінець (Жур., Звич. турботи, 1960, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 555.