ЗЕЛЕНІ́ТИСЯ, і́ється, недок., рідко. Те саме, що зелені́ти 1, 2. Травичка ледве що зеленілась, дерева ще були голі (Кобр., Вибр., 1954, 104); Зеленійся, рідне поле, Українська ниво! (Фр., X, 1954, 13); Лиш десь-не-десь зеленілися блідо пасма озимини й різнилися виразно від темної, неораної ще ріллі (Коб., II, 1956, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 554.