ЗЕМЕ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до земля́ 5. Незначна смужка земельних просторів півдня України.. в надрах своїх ховала залізні багатства (Досв., Вибр., 1959, 305); Повернувшись з громадянської війни.. і, одержавши від радянської влади земельний наділ, заходився [Шамрай] господарювати (Тют., Вир, 1964, 414).
∆ Земе́льна ре́нта — те саме, що Абсолю́тна ре́нта (див. абсолю́тний). Земельна рента є та частина додаткової вартості, яка лишається після відрахування середнього зиску на вкладений у господарство капітал (Ленін, 4, 1948, 123).
2. Стос. до землеволодіння або землевпорядкування. Іще всякі книги є партійні: земельний кодекс і інші про радянську владу (Головко, II, 1957, 32); Головою земельної комісії майже одноголосно обрали Тимофія Горицвіта (Стельмах, II, 1962, 20); // у знач. ім. земельне, ного, с., іст., рідко. Податок за користування землею (у 5 знач.). [Семен:] Що ж у вас тут нового? [Іван:] Багато нового! Земельне прибавили та ще на якусь школу!.. Здирство, брат, таке, що й!.. (Кроп., І, 1958, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 556.