ЗЕМЛЕРИ́ЙНИЙ, а, е. Признач. для риття землі (у 2, 3, 5 знач.). На спорудженні каналу діяли сотні екскаваторів, бульдозерів, скреперів, грейдер-елеваторів та інших землерийних механізмів (Рад. Укр., 16. IX 1956, 3); Тут можна було виконробів зустріти, майстрів землерийних.. робіт (Шер., Дружбою.., 1954, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 557.