ЗЕМЛЯ́ЦТВО, а, с.
1. Об’єднання земляків для взаємної допомоги. Але ж — всі ті земляцтва, організації, гуртки! Маринка бігає по сходках, мітингах, зборищах і ще, чого доброго, в нападі революційного ентузіазму впишеться в яку-небудь партію! (Смолич, Мир.., 1958, 23).
2. розм. Приналежність до однієї області, села і т. ін. за народженням або місцем проживання. В Дермані жило кілька родин Довбенків, але, крім прізвища і земляцтва, нічого спільного між ними не було (Мельн., Коли кров.., 1960, 58).
3. збірн., розм. Земляки. То ж, певно, велика причина Віддати земляцтву привіт (Дор., Серед степу.., 1952, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 559.