ЗЕ́МНО, перен., рідко. Присл. до земни́й 2. Мракобіси та націоналісти різних мастей хотіли канонізувати й Сковороду, зробивши з нього святого.. А він таки, на зло їм усім,— звучить аж надто виразно, земно (Тич., III, 1957, 104).
Зе́мно кла́нятися — кланятися низько, до землі. Тричі падала навколішки молода, тричі земно кланялася (Бурл., О. Вересай, 1959, 169).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 559.