ЗЕРНОСУША́РКА, и, ж. Установка, механічний пристрій або спеціально обладнане приміщення для сушіння зерна (у 1, 2 знач.) з доведенням його до кондиційної вологості. Стелажна зерносушарка.. має піч з металевими трубами і коробкою, сушильну камеру з сітчастим стелажем, відцентровий вентилятор і електродвигун (Механ. і електриф.., 1953, 243); В зерносушарках вологе насіння бобів рекомендується сушити кількома заходами, знижуючи кожного разу вологість на 2-3 проценти (Колг. Укр., 6, 1962, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 561.