ЗЖИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зжива́ти 1, 2. Партія знаходила в собі досить внутрішньої сили для успішної боротьби і зживання цих ухилів (робітнича опозиція, опозиція 1923 року, троцькізм), відбиваючи атаки на ленінський ЦК (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 262).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 564.