ЗИСК, у, ч.
1. Сума, на яку прибуток перевищує витрати. [Арсен:] Скільки ж це буде у нас чистого зиску? [Геннадій:] Ну, так… коли скромно… то… тисяч тридцять, не більше (Мороз, П’єси, 1959, 290); // Прибуток капіталістів, джерелом якого є додаткова вартість. Зиск є відношення додаткової вартості до всього вкладеного в підприємство капіталу (Ленін, 21, 1950, 46); Навряд чи мали десь в Індії або на африканських берегах перші завойовники-колонізатори такі неймовірні зиски, як мали їхні потомки отут, на світлому таврійському березі (Гончар, II, 1959, 9); // Прибуток державних підприємств у соціалістичному суспільстві, одержуваний внаслідок підвищення продуктивності праці.
2. Прибуток від якогось роду діяльності, від заснування чого-небудь і т. ін.; бариш. — Старий посварився з Созоненком. Це вони повезли в Одесу картоплю продавати. Добре продали, а зиск поділити не змогли (Стельмах, II, 1962, 360); Пороми давали [Кабашним] нечувані зиски (Гончар, Таврія, 1952, 36).
3. розм. Добрий результат, користь від кого-, чого-небудь. Горовий хотів було пояснити, що завод від цих котлів ніякого зиску не має, але роздумав (Руд., Вітер.., 1958, 318); Хлопець проявив таланти і може принести чималий зиск… (Ільч., Серце жде, 1939, 371).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 568.