ЗЛА́ГОДЖЕНО, розм. Присл. до зла́годжений2. Споруджували [солдати] плоти: діяли швидко і злагоджено (Кочура, Зол. грамота, 1960, 86); Пісня пливла ніжно, злагоджено, наче струмочком витікала з дівочих сердець (Томч., Готель.., 1960, 249).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 584.