ЗЛА́ЗИТИСЯ, имося, итеся і ЗЛІЗА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, недок., ЗЛІ́ЗТИСЯ, земося, зетеся, док. Повзучи, збиратися разом, в одному місці (про всіх або багатьох). Вона задивилася на ту комашачу біганину, як вони.. злазилися до купки (Мирний, IV, 1955, 122); // розм. Повільно, поступово сходитися, з’їжджатися і т. ін. куди-небудь. Люди ще блукають по горах та долинах і дуже помалу починають злазитись (Л. Укр., V, 1956, 375); Непомітно всі з різних кутків злізлись в один, до гурту (Збан., Єдина, 1959, 235).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 585.