ЗЛА́МНИЙ, а, е, перен., рідко. Стос. до зламу (у 5 знач.). Відставання форми від змісту — загальновідоме, Особливо типове це відставання для зламних моментів в історії людства (Рильський, III, 1956, 156); Новаторство і сучасність творів Довженка полягає і в тому, що в них, як правило, були відображені корінні, зламні етапи нашої історії (Рад. літ-во, 5, 1964, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 586.